сліпий

-а́, -е́.

1) Позбавлений зору, здатності бачити; прот. зрячий. || у знач. ім. сліпи́й, -по́го, ч.; сліпа́, -по́ї, ж. Людина, позбавлена зору. || розм. Те саме, що короткозорий 1). || Який не бачить (про очі). || Який не бачить у певний період доби (про птахів – курей, сову). || від чого. Який погано бачить у даний момент (через сльози, хвилювання, переляк і т. ін.). || перен. Неписьменний, неосвічений. || у знач. ім. сліпи́й, -по́го, ч.; сліпа́, -по́ї, ж. Неписьменна, неосвічена людина.

••

Сліпи́й дощ — краплистий короткочасний дощ у сонячний день.

Сліпа́ ка́рта — навчальна географічна карта без позначення назв.

2) перен. Який не помічає, не розуміє того, що відбувається навколо; нездатний правильно оцінити, осягнути що-небудь. || до чого, рідко на що. Який не звертає уваги на кого-, що-небудь, не виявляє зацікавленості в чомусь; байдужий. || Одурений, забитий.

3) перен. Який не усвідомлює своїх дій, діє не розмірковуючи. || Який не має розумних підстав (про почуття, переживання і т. ін.). || Який діє, виявляється стихійно, випадково.

••

Сліпа́ ку́ля — куля, що випадково залетіла куди-небудь, улучила в когось, щось.

4) перен. Який не освітлює або погано освітлює. || Непроглядний (про ніч, темряву і т. ін.).

5) перен. Крізь який нічого не видно, погано видно (про вікно, скло). || Який зливається в суцільну масу (про хуртовину, завірюху і т. ін.).

6) Який здійснюється без участі зору, якому не передує зорове сприйняття.

••

Сліпи́й полі́т ; Сліпа́ поса́дка — політ, посадка, здійснювані у темряві, тумані, хмарах без орієнтирів за допомогою самих лише приладів.

7) Який не має виходу, проходу, отворів. Сліпа шахта. Сліпа вулиця. || Який не має вікон. || Замурований (про вікна, двері).

••

Сліпа́ ки́шка анат. — початковий відділ товстого кишечника у людини і вищих хребетних тварин.

Сліпе́ боронува́ння с. г. — боронування, яке провадиться до появи сходів.

Сліпи́й варе́ник — вареник, краї якого зліплені по всій довжині.